Сценарії виступів

Сценарії деяких виступів є тут, на сторінці, а інші - з посиланням в інтернеті. Читайте, дорогі гості, користайте щось для себе.

Свято зимуючих птахів

                                     

 Сценарій Свята Осені «Пригоди Калинки»

         На фоні музики говорять ведучі.

Ведуча 1 : Діти, ми з вами живемо на Україні. Любимо її співучу мелодійну мову, її чудову природу, працьовитих людей, що творять своїми руками чудеса на цій землі.

Ведуча 2 : В кожній хаті на Україні на стіні висить рушник, а на столі – вишита доріжка. А подивіться, в яких гарних сорочках ви одягнені! Це ваші мами так для вас постаралися.

Ведуча 1 : Сорочка і рушник – це символи України. Сьогодні ми прийшли в гості до калини. Калина – це рослина-символ України.

Ведуча 2 : Дуже люблять в народі калину, і садять її коло хати, щоб весною всіх білим цвітом милувала, а взимку від простуди лікувала.

Ведуча 1 : А як потрібна калина на весіллі! А що ще ми знаємо про калину?

Ведуча 2: У всіх народів є рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба та калина. Правду каже прислів’я : «Без верби і калини нема України».

Ведуча 1 : За українською міфологією калина символізує вогонь, сонце, безперервність роду; вічну любов, дівочу красу й чистоту; материнство, нескореність і стійкість.

Заходить дівчина в українському строї – Лісова Легенда.

Лісова Легенда : Доброго осіннього дня, любі діточки! Я – Лісова Легенда, знаю безліч легенд та казок про рослин і тварин лісу.

Ведуча 2 : Ой, як добре, що ти до нас завітала, люба Легендо! Сьогодні у нас  свято, присвячене калині, чи знаєш ти щось про цей кущ?

Лісова Легенда : Так, знаю, із задоволенням розповім вам легенду про калину. Слухайте уважно.

Легенда про калину

Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного їхнього воєводу – грека – поранено отруєною стрілою. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, та дуже красива і горда, звалася Пелагея… Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусив поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Грек забрав Пелагею у Грецію, і була вона там царицею трав – і називалася Панацея.

У Пелагеї була сестра Килина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала : «Твоїм ім’ям, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в наймальовничіших куточках, над чистими струмками, у тихих гаях».

Коли цвіте вона, то найспівучіший птах соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих ніби самою кров’ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають здоров’я людині. Буде вона зватися килина, калина…»

Ведуча 1 : Яка цікава й пізнавальна розповідь. Оце б зараз побачити справжню Килинку-Калинку…

А  послухайте–но загадку та віршика.

Заходять Грибочок та Осінній Листочок.

Грибочок : У вінку зеленолистім,

                   У червоному намисті,

                   Видивляється у воду

                   На свою хорошу вроду.

Осінній Листочок :     За хатою у садочку

                                      У зеленому віночку

                                      Та в червоних намистинах

                                      Стоїть пава молода.

                                      І збігаються всі діти,

                                      Щоб на неї поглядіти :

                                      За намисто кожен – смик,

                                      Та й укине на язик.

Діти відгадують загадки.

З’являється дівчинка Калинка. Крутиться-танцює (навколо неї бігають Грибочок і Осінній Листочок),  співає пісню.

Зацвіла в долині

Зацвіла в долині                            

Червона калина,                   

Ніби засміялась                             

Дівчина-дитина.                   

Любо, любо стало,                        

Пташечка зраділа       

Пташечка зраділа                                   

І защебетала.                                 

Лісова Легенда  :  А ось і вона – Калинка! Колись не було хати, біля якої б не кущувала  калина. Як забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашають. А вже коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Ідеш, бувало, селом – а хати, неначе в коралях, червоніють густими намистинами до пізніх заморозків.

         Калинка : Всім привіт! Я – калина, я – краплина,

Твого серця, Україно!

Я – тонесенька стеблинка,

Я – дівчинка –українка!

 А ще я заблукала у лісі, шукаючи Осінь.

         Ведуча 2 : І ми Осені не бачили. А для чого тобі, Калинко, Осінь?

         Калинка : А восени при перших приморозках ягоди калини стають солодкими і смачними для птахів.

Залітає Синичка, пролітає по залу, махаючи крильми

Синичка : Цвірінь-цвірінь, тут хтось про птахів згадав! І ще про ягоди калини! Цвірінь-цвірінь, я все чула, я все чула!

Ведуча 1  : Це наша Калинка Осінь шукає, аби ягідки з морозцем стали смачними і солодкими.

Синичка : Я знаю, якими стежками Осінь ходить, знаю, які прикмети вказують на її присутність. Я допоможу тобі, Калинко!

Калинка : Гаразд, дякую, ходімо разом!

Синичка та Калинка взялися за руки і пішли по колу.

Ведуча 2 : І пішли Калинка з Синичкою Осінь шукати.  Поки вони ходять-бродять осіннім лісом, послухайте колискову, у якій теж згадується калина.

Дівчинка-Колискова : Спи, дитино, бо покину,

                                      Сама піду по калину,

                                      Наламаю калиноньки

                                      Та й покладу в голівоньки.

                                      А калина буде цвісти,

                                      А дитина буде рости.

Ведуча 1 : Діти, а ви чули про таке свято – Івана Купала? На це свято хлопці і дівчата збираються на березі річки під вербою.

Ведуча 2 : Дівчата плетуть вінки, вплітають у них калинові гілки і пускають на воду. Хлопці розводять багаття і починаються розваги : водять хороводи, танцюють, співають веселих пісень. Одну таку веселу пісеньку про калину ми зараз заспіваємо : «Ой, єсть в лісі калина».

Всі разом співають :

І

Ой, єсть в лісі калина / 2 рази

Калина, калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

                   ІІ

Там стояла дівчина /2 рази

Дівчина, дівчина,

Комарики-дзюбрики, дівчина.

                   ІІІ

Цвіт калини ламала /2 рази

Ламала, ламала,

Комарики-дзюбрики, ламала.

                   ІV

І в пучечки складала /2 рази

Складала,складала,

Комарики-дзюбрики, ламала.

Синичка та Калинка ідуть стежкою.

Синичка : Вже би десь мала бути Осінь. Ось і листочки осінні різнобарвні (показує на Осінній Листочок), ось і гриби вродили (показує на Грибочок).

Калинка : А, може, ми якось її покличемо, віршика розкажемо про неї.

                   Ішла осінь чорноброва,

                   Зайшла вона до діброви,

                   Свої сакви розв’язує

                   Та обнови показує :

                   Ой, діброво-невісточко,

                   Візьми собі намистечко,

Синичка : Коралове – для Калинки (показує на Калинку),

                   Агатове – для Тернинки,

                   Серги срібні – роси дрібні,

                   Вербам – хустки торочені,

                   Вільхам – сукні торочені.

Осінь :        Ось я – за сосною,               Осінь… Трави сонні

                    Ось листя в’яне.                   Долу нагинаю.

                    Осінь я… за мною                Ранками імлистими

                    Йдуть густі тумани.             Вдень, як позолота   

                    Осінь я… осіннє                   Обриваю листя я,

                    Листя засинає.                      Це – моя робота.

Cиничка та Калинка (разом) : Ось наша  Осінь! Славна, мила, золота!

Калинка : Ти у лісі побувала,

                   На городах все зібрала,

Синичка : А тепер прийшла до нас,

                   Щоб порадувати нас!

Осінь :       Ви шукали – я прийшла,

                   Подарунки принесла :

                   Яблучка смачні, рум’яні.

                   Груші наливні, духмяні.

                   І горішки, і грибочки

                   Насадила між пеньочків.

                   Там, де дощик йшов рясний,

                   Виріс Гриб, ось який! (показує).

Під музику до залу забігає Гриб.

Гриб : Усім привіт! І дорослим, і малим!

           Я – грибочок лісовий, дуже веселенький!

           Маю ніженьку тонку, шапочку гарненьку.

           Люблю листячко сухе і старі пеньочки,

           Хочеш ти мене знайти, пошукай в лісочку!

Калинка : Мила Осінь, щедра Осінь,

                   Ми тебе шукали,

                   Між деревами й кущами

                   Лісом ми блукали.

Осінь : Ви за мною скучили, чи маєте якусь справу до мене?

Синичка : І скучили, і справу маємо.

Калинка : Дорога Осене, приморозь легенько мої червоні ягідки, щоб вони пташечкам більше смакували!

Синичка : Авжеж, цвірінь-цвірінь, приморозь, будь-ласка! А то вони такі кисленькі!

Осінь : Гаразд, мої любі, недарма ж ви мене по цілому лісі шукали!

Осінь водить над Калинкою і кошичком ягід руками, промовляє :

Морозець маленький,

Легкий, не міцненький,

Обійми калину,

Добрую дитину.

Обійми тихенько,

Приморозь гарненько,

Стануть солоденькі

Ягоди смачненькі.

-         Ну що, Синичко, куштуй!

Синичка бере з кошичка ягоди калини, їсть і прицмокує :

Синичка : Ото вже смакота, дякуємо тобі, Осене!

Осінь :       Дуже добре мені у вас,

                   Але настав прощатися час.

                   А на прощання – загадок час.

                   Змушу добряче подумати вас!

1.     Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла ( Картопля).

2.     Сидить баба на грядках вся закутана в хустках (Капуста).

3.     А що то за коні в гаю на припоні : довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять (Огірки ).

4.     Признаюся, я сердита,

І до сліз вас доведу,

Та однак дорослі й діти

Всі беруть мене в їду (Цибуля).

Ведуча 1:    Молодці, все відгадали, щиро Осінь здивували.

Осінь : Мені справді вже час іти, маю завітати і на поля, на луки.

Калинка : Щиро дякуємо тобі за все, зустрінемося наступного року!

Ведуча 2 : Отак Золота Осінь допомогла не лише Калинці з Синичкою, а й усім птахам у лісі. Тепер вони матимуть смачну та вітамінну поживу.

Ведуча 1 : А може, ще хтось хоче віршика прочитати про калину.

Калинка стає в середину кола, навколо неї діти. По черзі говорять

У калини квіточки –                          У калини зернятка -

Ніжно-білі зірочки.                           То маленькі серденька.

У калини ягідки –                             Через те і кущ калини

Червоненькі крапельки.                    Став за символ України.

                   Червоні кетяги калини

                   Горять вогнями усіма.

                   Без калини нема України,

                   Без Вкраїни народу нема.

Зелена Аптека : Я – Зелена Аптека, розповім про цілющі властивості калини.

·        Не було колись в народній медицині кращого помічника від застуди, ніж калиновий чай.

·        Свіжі ягоди калини з медом та водою вживали при кашлі, високому тиску.

·        Соком калини дівчата очищали обличчя, щоб рум’янилося.

Ведуча 2 : З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят. На весіллі ягодами калини прикрашають коровай. Існує народне повір’я : якщо з калини зробили сопілку, то в родині народиться син.

Калинка :      Посадіть калину коло хати,

                       Щоб на всеньке на життя,

                       Стане кожен ранок святом,

                       Дітям буде вороття.

Синичка :      Посадіть калину коло школи,

                       Щоб на цілий білий світ

                       Усміхалась щиро доля,

                       Материнський ніжний цвіт.

Лісова Легенда :     Посадіть калину на городі,

                                 Щоб заквітнула земля,

                                 Із роси – пречиста врода,

                                 З неба – почерк журавля.

Зелена Аптека :       Посадіть калину коло тину,

                                 Щоби злагода цвіла!

                                 Буде щедрою родина –

                                 Буде честь їй і хвала.

Ведуча 1: На цьому закінчуємо наше Калинове Свято. Сподіваємося, що ви дізналися багато нового і цікавого про такий простий і водночас потрібний та красивий кущ калини.

Ведуча 2 : Дякуємо вам за увагу!

Всі учасники свята вклоняються і махають на прощання глядачам руками.

                       

      Свято зимуючих птахів

Матінка-Природа: Доброго дня, любі діти! Ви чуєте цю чарівну музику!? Вона нас  закликає зупинитися й подивитися  навкруги. Так, нас оточує  прекрасний світ, сповнений чудес і  таємниць. А ми інколи проходимо повз них і  навіть не помічаємо. Інколи  буває намагаємося  розгадати яку-небудь із загадок природи.

 Надзвичайним, дивним, чудовим є світ птахів! Уявіть собі: пташки – великі і маленькі  населяють усі куточки  нашої планети. Вони чарують нас своїм співом, різнобарв’ям оперення. Без пташиного щебету світ був би  не цікавим, нудним!

         Ведуча 1 :  З давних-давен люди спостерігали за птахами, їхньою поведінкою, рухами і просто милувалися  ними.

Ведуча 2 : Друзі, ви вже, мабуть, знаєте, що деякі птахи відлітають на зиму у теплі краї, а  інші, найсміливіші, залишаються зимувати. Зараз ми довідаємося, які це птахи, але для цього нам потрібно відгадати кілька  загадок від Матінки-Природи.

Матінка-Природа :

1.    Із сонечком рано встає пташеня!

Цвірінька, стрибає, шука  черв’яка.

Хто відгадає – той молодець.

Сіренька пташечка – це …   (горобець).

2.    Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним  добуваю.   (дятел)

3.    Пір’я має біле, як сніг, і чорне, як  жук,

Тріщить, крутиться, як  біс,

І повертається  знову в  ліс.  (сорока)

4.    Подивіться: у  дворі

В чорних шапках ці птахи.

Ще й червоні фартушки.

Одягли собі пташки.

Значить сніг і холоди

Наближаються сюди.

Через те  тепер і ви

 зовете їх як …. (снігурі)

5.    В хвойнім лісі я  живу,

Там пісні  співаю.

Шишки дуже я  люблю,

З них зернятка маю.

В лісі я  ще  санітар,

А зовуть мене… (шишкар).

6. Уночі гуляє,

   А в день спочиває,

   Має круглі очі,

   бачить серед ночі. (Сова)

Ведуча 1 : А знаєте, діти, що про птахів не  тільки  загадки, а й  багато віршів складали та пісень співали. Давайте подивимося, що  ви нам підготували.

Інсценізація вірша І. Блашкевича «Взимку».

Автор :  Ой, мороз! Який мороз!

               Всіх пташок проймає дрож.

               Скачуть – плачуть горобці:

Горобець  :  Дайте  нам  зерна, ців – ців!

Автор : А синички – невеличкі просять:

Синички : Дайте  рукавички!

Автор : Снігурі сидять вгорі,

    Заздрять дуже  дітворі.

Снігур 1:     Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

Тепло, бо у вас  є хатка.

Cнігур 2 :  А у  нас  нема  хатинки,

Й на  обід – ані  зернинки.

Автор :     Як почув Василь  пташок,

                   Одягнувся в кожушок,

                   Взяв пшона і хліба скибку,

                   На подвір’я вибіг швидко,

                   Всіх пташок  нагодував,

                   І здалось, мороз – пропав:

 Горобець :  Горобці  защебетали,

 Синички :   І синичкам тепло стало!

Матінка-Природа : А знаєте ви, що в  давнину на пташок  навіть гадали. Так, наприклад, на Синиччин день, або День зустрічі зимуючих птахів, що відзначали вдавнину  на Русі у листопаді 12 числа, русичі готували годівнички для синиць і  гадали  на  неї : кидали крихти хліба й шматочки сала, а потім спостерігали : якщо синичка спочатку  буде клювати сало, то у домі буде розводитись живність, а якщо – хліб, то буде у  домі достаток!

Гра «Синички – стрибунці».

Креслимо велике коло ( місце, де  розсипане насіння, діаметром 5 м). Гравці – синички розташовуються поза колом. У середині кола великий птах. Ворона стає в  середину кола. Синиці повинні скакати на  одній  нозі. Вони то заскакують у коло, то вискакують з нього. Ворона, бігаючи по колу, не  дає синичкам  збирати  зерно і «клює їх», доторкуючись рукою до гравців, які  заскочили в коло. Синички, яких клюнула ворона вибувають з гри. Змінювати ногу можна  тільки після трьох підскоків. Ворона може  доторкатися синички тільки в межах кола.

Ведуча 1 :  Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Нам тепло в оселях, затишно. А як почувають себе пернаті друзі, що зимують у нас? Важкувато їм, бідним вижити у скрутні зимові місяці. І сьогодні ми зібралися для того, щоб більше дізнатись про зимуючих птахів тому, що велику користь приносять вони , знищуючи гризунів, шкідливих комах.

Ведуча 2: Назвіть пташок, які не відлітають у теплі краї, а зостаються зимувати вдома? Чим корисні ці птахи?

Дитина 1: Любий друже мій, юннате,

               Уявляєш, скільки птах

               Може з’їсти, поїдати

               Гризунів, червів, комах?

         Тож птахи із нами в спілці,

Поля й саду сторожі :  

Сови, дятли і синиці,

Щиглі, сойки, снігурі.

Дитина 2 : То ж як стрінеш непутящих

Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах –

Ти одразу присором.

 Не лякайте, друзі,пташок!

Хай вони навкруг літають,

Крила їх в промінні сонця,

Наче райдуга нам сяють.

Дитина 3 : Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг.

Дружно сяде вам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

Тих, у кого годівнички,

В кого є пташки в дворі,

Не кусають того мухи

І завзяті комарі.

Дитина 4 : Бо пташки працюють ревно

Поїдаючи комах,

І до вечора в них, певно,

Аж оскома на зубах .

Ведуча 1 : Отже, пташок треба охороняти і допомагати їм прогодуватися взимку . Перший закон про охорону птахів був виданий у 1328 році Людвігом Баварським, в якому говориться: "Тяжкий штраф чекає на того, хто впіймає синицю - кропіткого ловця комах.

 Порушник закону повинен:

-заплатити королівську подать у розмірі 60 шилінгів;

-віддати красиву руду курку і 12 курчат, як відшкодування.''

Ведуча 2 : Настав час послухати повідомлення про пташок, що зимують у

наших лісах. (Діти розповідають про пташок,  бажано в костюмах)

Ведуча 1 :

Відгадайте діти  - хто

Має носик - долото?

Ним комах з кори виймає

Про здоров'я лісу дбає ( дятел.)

Дятел  : Дятли - осілі птахи,  лишаються в нас протягом цілого року. Та іноді, шукаючи їжі, досить далеко мандрують, приєднуючись до зграї дрібних комахоїдних птахів. Живляться дятли комахами серед яких переважають шкідники лісу та саду. Вони належать до групи корисних птахів. Гнізда дятли мостять у дуплах дерев, що їх вони видовбують своїм міцним дзьобом. Яйця білі, блискучі. Пташенята народжуються голими й сліпими. Триста разів на день дятел приносить своїм дітям дорослих комах і їх личинки. Через місяць дорослі пташенята покидають гніздо. Існують такі види дятлів: зелений дятел, сивий дятел, строкатий дятел, білоспинний дятел і малий дятел.

Ведуча 2 : А зараз відгадайте, яку довжину має язик дятла? ( 14 см.)

Ведуча 1 : Чи знаєте ви, чому дятли роблять дупла в сухих мертвих деревах? Тому що теплопровідність сухої деревини незначна і гніздо взимку не так швидко охолоджується, а влітку не перегрівається.

Дятел : Чи болить голова у дятла? Ні. У цих птахів між дзьобом і кістками черепа є спеціальна хрящова тканина, яка зменшує силу ударів, що впливають на головний мозок.

Ведуча 2 : Хто тут стука - тук та тук?

Дятел, лісу добрий друг!

Ловить дятел для обіду

Вусача і короїда.

 Дятел      : В дятловій кузні

Гаряча пора,

Дятлова кузня стоїть край двора.

 Дятел невтомно працює щодня,

Так, роботяща у мене рідня.

Вчився я змалку так працювать,

Щоб шкідників з-під кори добувать.

Заходять Синички

Ведуча 1 :  Пташка невеличка,

В неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький.

Любить їсти з годівнички,

Називається... ( синичка.)

Синичка 1 : Синиць знають всі. Птахи це лісові, які завжди з першими приморозками прилітають до людських осель.

Ведуча 2 :  Як ви думаєте, чому?

Синичка 2 : Тому що в лісі не вистачає бідолашним птахам їжі. Синиці добре пам'ятають місце, де їх годували минулої зими і повертаються туди не самі, а із своїми малюками.

Ведуча 1 : Існує декілька видів синиць: чубата синиця, чорна синиця, голуба синиця, велика синиця та інші. Гніздяться синиці в хвойних лісах. Повні кладки з 5 - 8 яєць. Виводять пташенят два рази на літо. Перша кладка в квітні, друга в червні.

 Синичка 1 : Синиці дуже кмітливі пташки. Якщо всередину пляшки, на нитці підвісити шматочок сала, синичка спочатку спробує склювати його через скло, а потім сяде на горлечко пляшки і буде витягувати нитку дзьобом, притримуючи лапкою, аж поки не добереться до сала.

         Іще  одна цікавинка:  за  одну  добу синичка з’їдає стільки корму, скільки важить вона  сама!

Синичка 2 : В морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло. Переживши зиму біля людей, весною повертаються назад до лісу.

Ведуча 2 : Наше завдання - допомогти вижити синичкам в скрутну зимову пору. А вони сторицею віддячать нам весною і влітку, поїдаючи комах-шкідників.

Синичка 1 : Я сиділа на лавочці надворі,

   Й так мене кусали комарі

   Ну, залазять аж за комір, хитрі.

   Раптом, як зависне у повітрі,

Синичка 2 : Наче квітка маєво зелене –

   Й комаригу хвать із перед мене.

   Роздивилась на льоту: синичка!

  Ах ти ж молодчина - рятівничка.

Синички виходять, заходить Сорока.

Сорока :    Біле, як сніг, чорне, як жук,

Вертиться, як біс, і повертається в ліс.

Строката сорока веселої вдачі,

В садку білобока навприсядки скаче.

Смішні побрехеньки сорока скрекоче,

Гусак молоденький гелгоче, регоче

Га-га-га!

Ведуча 1 :  Сорока  - птах середніх розмірів. Голова, шия, воло і частина грудей блискучо-чорні з зеленуватим металічним блиском. Живуть сороки майже по всій Євразії, а також в Північній і Південній Америці. Гніздяться по чагарниках в густих заростях. Відкладають 6-8 яєць у квітні, пташенята покидають гніздо на початку червня.

Ведуча 2 : Живиться сорока переважно комахами, але не відмовляється від загиблих тварин, а іноді хапає пташенят свійських птахів. У більшості випадків, шкода яку наносить сорока, не така вже й велика, в порівнянні з користю, яку вона приносить знищуючи шкідників.

Сорока : Гніздо сороки - це велика куляста купа гілок, складених у густих заростях, або на колючому дереві, а іноді зовсім низько над землею. Зверху має   

 " дах " із сучків. З середини буває добре вимазане глиною з гноєм.

Ведуча 1 : Воістину безмежні можливості цієї пташки. Невичерпна і її літературна популярність - це століттями нестаріючий персонаж казок і байок.

Ведуча 2 :  Тому, зустрівши десь сороку, не поспішайте проминути її, придивіться до неї, прислухайтесь. Порівняйте її з відомими вам птахами, і ви зможете пересвідчитись, наскільки різноманітна і неповторна природа в різних своїх виявах.

Сорока :     Птахи ліс оберігають

 Від численних черв"яків.

 Птахи поле захищають –

Нищать гусінь, гризунів.

Щоб не птахи, гусінь з"їла б

Всі листочки на кущах,

І трава не зеленіла б,

Всохло б дерево в садах.

Сорока виходить, заходять Шишкарі.

Шишкар 1 :  В хвойнім лісі ми живем,

Там пісні співаєм,

Шишки дуже любимо,

З них зернятка маємо.

Шишкар 2 : В лісі ми ще санітари,

А зовуть нас...шишкарі!

Ведуча 1 : Навряд чи знайдеться ще якесь дерево, до якого так горнуться лісові мешканці, як до ялини.

Ведуча 2 : Полюбляють шишки звірі, а ще більше - птахи. Щоправда, більшість із них ласують смачними зернятками лише зрідка, вряди-годи, але є й такі, що й дня не можуть прожити без них.

Шишкар 1 : Ці птахи ми - шишкарі. Неважко нас помітити на дереві. Особливо вирізняються на фоні темно-зеленої ялини яскраво- червоні, вогнисті самці. Побачити такого красеня у зимовому лісі - і очам своїм не повіриш: птах то сидить на гілці, чи горить новорічний ліхтарик?

Шишкар 2 : Таким дзьобом, як у шишкаря, не піднімеш з землі насінину, не схопиш жука чи гусінь, не піймаєш метелика. А от шишки патрати ним зручно - тільки торкнеш, а вона вже й розкрилася.

Ведуча 1 : Хоча пташенята шишкарів народжуються з рівними дзьобами - цим викривленням потрібно завдячити їхньому способу живлення.

Ведуча 2 : Життя шишкарів одноманітне, просте. Зранку до вечора лузають вони насіння, злітаючи на землю раз або двічі, щоб втамувати спрагу сніжком і знову взятися до діла.

Шишкар 1 : Шишкарі не завжди обробляють шишки там, де вони їх зірвали. У них є так звані їдальні. Найчастіше це великі старі ялини, які ростуть на десь на галявині окремо.

Шишкар 2 : В лютому-березні мостять гніздечка, згодом вилуплюються пташенята - пуховички. Мати майже не злітає з гнізда, їжу добуває батько. Він приносить у волі ялинове насіння і, відригнувши, передає їй. Живлячись сама, вона годує і пташенят. Це все відбувається напровесні, інколи в великий мороз і холодний вітер. Але це пташкам не страшно, тільки б були шишки, в яких в цей час достигло насіння.

         Шишкарі (разом) : Птахи - наші друзі дорогі!

Знаю я, і знаєш ти:

Птахів треба берегти!

Шишкарі виходять, заходять Сови

Сова 1 :      Сова не спить, сова літає,

Щось у ночі глухій шукає

Й мугочить щось собі під ніс,

Земля, як чорний, дикий ліс.

Сова 2 :    Сова сидить, заснути хоче,

Лелека з комина клекоче,

Йому, як й їй, також не спиться,

Але вона на це не злиться.

Сова 1: Вухата сова може повертати шию на 270°.

Кут огляду кожного ока сови дорівнює 160 градусам.

Сова 2 : Під час зимових холодів вухаті сови збираються в одному місці та сплять, притиснувшись одна до одної.

Сова 1 : Побачивши вухату сову вдень, маленькі пташки збираються у зграю і проганяють хижака - в цю пору доби сова абсолютно безпорадна.

Сова 2 : Очі сов відзначаються тим, що є нерухомими: сова не може їх скосити.

Ведуча 1 : Вдень вухату сову можна побачити тільки у виняткових випадках, оскільки завдяки кольору маскувального забарвлення її неможливо відрізнити від оточення.

Ведуча 2 : Сова, що непорушно сидить на дереві, схожа на уламок сухої гілки. Навіть при наближенні людини вона не злітає. Зате вночі птах є дуже рухливим, діяльним та енергійним. Діяльність вухатої сови полягає у полюванні на гризунів.

Ведуча 1: Коли настають морози і заметілі, на допомогу лісовим мешканцям приходять люди. І нам треба подбати про пташок взимку. Вони добре їдять насіння кавунів, динь, огірків, гарбузів, соняшників, а також насіння різних бур’янів.

Ведуча 2 : Та заготовити насіння - це ще півсправи. Потрібно виготовити годівниці, за допомогою яких можна буде запропонувати корм пернатим друзям. І так, щоб його снігом не замело і дощами не змило.

Дитина:     Поспіши, дитино мила,

Глянь на світ - навкруг:

Все зима снігом покрила –

І поля, і луг.

Ні зігрітись у промінні,

Ні знайти зерна.

Ось лежить там на камінні

Пташка нежива.

Дитина :    А тут друга прилетіла,

Жалібно квилить:

- Поможи, дитино мила,

Зиму пережить.

Обережно, о дитятко,

Стіл щодня змети –

І ці крихти в годівничку

Пташці принеси.

Ведуча 1 : А зараз оголошуємо пташину вікторину.

Пташина вікторина

Дятел : Який птах має найдовший язик? (дятел 14 см)

Шишкар 1: Чому шишкар виводить своїх пташенят взимку? (основна їжа насіння шишок)

Шишкар 2 : Який птах витримує температуру до мінус 110 градусів С? (гусак)

Сорока : У кого з птахів найдовший дьоб? (лелека до 19 см)

Синичка 1 : Яка пташка України має найбільшу вагу? (дрофа 16кг)

         Синичка 2 : У якого птаха найбільші крила? (беркут З м)

Дятел : Який птах літає найшвидше? (сокіл-сапсан до 300км/год)

Шишкар 1 : Яка пташка найдовше живе? (сокіл 162 роки)

Шишкар 2 : Яєчка якої пташки найменші у світі? (колібрі)Якої найбільші? (страус)

Сорока : Які пташки занесені до Червоної книги України? (лелека чорний, журавель сірий, дрофа, сич, стрепет, орлан-білохвіст, сокіл-сапсан)

Матінка – Природа : Птахи – наші вірні помічники,  захисники лісів, полів, садів  від шкідників  і  гризунів. Тому  їх треба  охороняти і  берегти. Про них потрібно піклуватися і  допомогати їм особливо взимку.

Дитина

Поки жити планета  ця  буде,

Поки світ ще в полоні краси,

Бережіть птахів, людоньки – люди.

Хай чарують їх голоси.

Дитина

Не стріляйте у  лебедів  білих,

Не вбивайте синичок малих,

Вони менші  брати і  несмілі,

Тож давайте полюбимо їх.

Дитина

Шануй, примножуй скарб неоціненний,

Який вручила нам свята  земля.

Насаджуй сад і прочищай  джерельця.

І скривдити  не  дай маленьких пташенят.

Дитина

Ніколи  не  зробимо шкоди

Тварині ми в  ріднім краю.

Нехай  звеселяють природу –

Співають пташки у  гаю.

Дитина

Ми друзі їх вірні і  щирі,

Бо ми  бережем повсякчас,

Пташок, що літають у вирій

І всіх, хто зимує у  нас.

         Ведуча 1 :  Ось і підійшло до закінчення наше свято. Багато нового ви дізнались сьогодні про зимуючих птахів. Чи потрібно охороняти цих пташок і допомагати їм вижити взимку? А тепер давайте розвісимо годівнички, які ви підготували. Не забудьте покласти туди корм для пташок.

Свято «Осінній ярмарок»

1 ведучий

Осіннє золото осипалось до ніг,
Пташки давно у вирій полетіли.
Далеко за моря їх шлях проліг —
Сади й ліси без них осиротіли.
                           Опале листя стиха шурхотить,
                           В верхів’ї сосен вітерець співає.
                           На самоті осінній сум звучить,
                           Земля стомилась і відпочиває.

2 ведучий

Вже зібрані останні врожаї,
З полів добро привезено додому.
Комори всі наповнили свої,
Тепер приємну відчувають втому.
                            Втомилися, звичайно, від турбот,
                            Та радість від достатку серце гріє.
                            Трудолюбивий, добрий наш народ,
                            Він потрудитися і відпочити вміє.

1 ведучий. Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні!

2 ведучий. А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами.

1 ведучий. Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах.

2 ведучий. Хочемо показати вам, як ми собі його уявляємо. Бо це дуже цікаво! Зустрічайте незмінних учасників ярмарку — Кумоньок!

Виходять поважні Кумоньки, в хустках, з кошиками.

1 кумонька

Гей, на ярмарок хутчіше,
І не пішки, а бігом!
Тож збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок — гуртом!

2 кумонька

Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку — народу!
Тож і ви сюди біжіть!

1 кумонька

Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!

2 кумонька

Бо тут ходять покупці —
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить —
То відразу зникне вмить!

1 кумонька

Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!

2 кумонька

Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти,
Хліб та різні ще продукти:
 1 кумонька

Сало, м’ясо, поросятко
І поливане горнятко,
І корову, і коня —
Це не купите щодня!

2 кумонька

Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу.
І вола, кота й собаку,
Й ще, звичайно, живність всяку!
 1 ведучий

І підсвинка, і конячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!

2 ведучий

Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
1 ведучий

Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
ведучі та кумоньки разом

Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!

З різних боків залу виходять дві «молодиці» в українському одязі і хустках. На одній вінок цибулі, а на іншій — вінок часнику, в руках ще по вінку.

Олена. Марійко, ти чула, як гукали на ярмарок? Ходімо швидше, там так цікаво буде! Поторгуємо, на людей подивимось, себе покажемо!

Марійка. Ой, чула я, чула, не глуха. Та вже біжу. Ось часнику вродило, дівати нікуди. Ото продам, а горщиків куплю, бо їх на все треба: і на молоко, і на сметану, та й сиру того так багато, так багато! А разом побачимо знайомих, може, й хлопців з другого кутка...

Олена. То біжімо вже, не барімося. А я ось цибулю несу продавати, бо так багато її в нас! І така вся, як кулаки — велика, чистенька, суха і така солодка, як мед.

Марійка. Таке скажеш, як мед. Тільки-но розріж, то сльози так і поллються на той мед. Ото вже придумала!

Олена. А я кажу, що солодка моя цибуля, бо це такий сорт люди вивели. Ну, нехай не така, як мед, а все ж не гірка, як твій часник.

Марійка. А про свій часничок я таке знаю, що тобі й не снилося! Ще в ті часи, коли будували піраміду Хеопса, його знали, як лікарську рослину, і вживали кожного дня, щоб не захворіти. Він лікує багато заразних хвороб, вбиває мікроби, а крім того, його додають до ковбаси, м’яса, консервів, маринують і їдять сирим, особливо смачний із салом. Його в Індії носили діти як оберіг від злих духів і вампірів. У Стародавньому Римі його їли воїни, щоб бути хоробрішими. Бачиш, який мій часник?

Олена. А я про свою цибульку теж розкажу тобі, бо вона — це диво! Про цибулю люди кажуть: «У кожній господі цибуля в пригоді». Є понад 80 сортів, а серед них і моя солоденька. А цибулька прийшла до нас з гір, там її батьківщина. Має в собі фітонциди, які вбивають мікроорганізми. Пожуєш її і в роті не буде жодного мікроба. Вона лікує цингу, гоїть рани, бактерії вбиває.

Ось яка моя цибуля! То ходімо вже швидше, а то на ярмарок спізнимося.

Вибігають. А в залу сходяться інші персонажі з кошиками, корзинами і складають на столи свої овочі, горщики, полотно...

Звучить пісня.

Лунають навперебій вигуки продавців з торгового ряду, сходяться покупці, роздивляються.

1 продавець. Купуйте капусту, білокачанну, соковиту! Борщ та капуста — так хата не пуста! Купуйте капусту, солоденька, тверденька, велика, соковита.

2 продавець. Картопля, розвариста смачненька, ніби з маслечком жовтенька! Купуйте картопельку! Така тільки в мене! Не обходьте, добрі люди, такої картопельки більш ніде не буде!

3 продавець. А в мене буряки, підходьте, свояки! Буряк червонястий, солоденький, головастий! Купуйте буряки!

4 продавець. Гарбузи! Гарбузи! Підходьте, не чекайте, на вози вантажте, бо гарбузи важкі, пузаті, на насіннячко багаті!

5 продавець. Маю усього потроху, квасолі, бобу, гороху! Підходьте, купуйте, грошей не жалкуйте.

1 продавець. Ще є в мене смачна кукурудза, їжте од пуза, бо в ній крохмаль та білки, підходьте, не минайте, жінки!

2 продавець. А ще  в мене морквиця, червоняста сестриця, в земляній була коморі, а коса її надворі. В ній усякий вітамін, різні солі, каротин! Купуйте моркву!

3 продавець. А я й  глечики пропоную, дорого не ціную. Але в кожній господі глечик стане у пригоді. Купуйте глечики, макітри, кварти...

4 продавець. Насіння соняшника, насіння гарбуза. Підходьте, не гордуйте, насіннячко діткам купуйте. Бо воно смачненьке, корисне, лікувальне, насіннячко кругленьке і овальне.

Виходить Пан Урожай, зупиняється.

Пан урожай

Усі так кричать, — я нічого не чую.
Спиніться, послухайте, що пропоную.
Овочі ці хай про себе розкажуть,
А потім рядочком у кошики ляжуть.
Бо ж всім нам цікаво про овочі знати,
Для чого ж їх люди прийшли купувати?
Ви згідні?

Усі разом. Згідні! Давай!

Урожай змахує паличкою. Стає тихо.

Урожай. Відгадайте мої загадки.

Урожай загадує загадку, і коли діти відгадують, то заходить той овоч, який був відгадкою.

1. Була дитиною — не знала пелюшок, а старою стала — сто пелюшок придбала. (Капуста.)

2. Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хустинок на голівці має? (Капуста.)

3. Одна Марушка в двадцяти кожушках, латка на латці і сидить на грядці. (Капуста.)

Капуста

Я капусточка смачненька,
Головаста й величенька.
І до борщику, й до м’яса,
В пиріжках, з грибами часом.
Квашена й сира в салаті,
В будні добра і на святі.
Всім капусточка смакує...
Ще вона людей лікує.
Хто капусту полюбляє —
Той здоров’я добре має!

1 ведучий

Капуста — найпопулярніший овоч. Її батьківщина — європейське узбережжя Атлантики. Там і тепер трапляються дикорослі предки цієї культури з високим м’ясистим листям, які зовсім не змінилися і до сьогодні. А поширилася вона по світу тому, що дуже смачна і корисна.

КапустаА хто знає, яка є капуста? (Качанна, або головчата: білоголова і червоноголова; савойська, брюсельська, листяна, цвітна, броколі, кольрабі, кормова.)

урожай. А ось вам іще загадки.

1. Хто ховає під кущі ваші супчики й борщі? (Картопля.)

2. Під землею пташка гніздо звила та яєць нанесла. (Картопля.)

3. Я зростала у темниці, як зросла — взяли в світлиці. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть. Відгадали, хто я є? Як іменнячко моє? (Картопля.)

Картопля

Я — картопелька поживна,
Всім відома. І не дивно,
Бо мене всі полюбляють,
Як вирощувати — знають.
А коли вже куховарять,
Мене варять, мене смажать,
Мелють, ріжуть та ще й труть.
І у вогнищі печуть.
Чіпси з мене люблять діти.
Є чого мені радіти.
Я усім тепер потрібна,
Скажем просто — необхідна!

2 ведучий

Картопля — однорічна рослина з бульбами, багатими на крохмаль. А походить картопля з високогір’я Анд — тропічної частини Південної Америки, а також з помірних широт центрального Чилі.

Хто відкрив для людей картоплю, і досі невідомо, але історія цього овоча дуже цікава. Бо спочатку місцеве населення вишукувало в землі дикі картопляні бульби, які були зовсім малесенькі, і споживало відразу, бо вони не зберігалися. Але поступово люди навчилися вирощувати картоплю, і вона стала годувальницею місцевого населення. Згодом використовувалась як обмінна монета, нею розраховувалися за інший товар. Вона стала просто необхідною, і люди вже про неї говорили так: «їжа без картоплі — як життя без кохання».             Сьогодні картоплю вирощують всі, її їдять люди в різних стравах і саму, а ще нею годують тварин. В Україні її називають другим хлібом.

урожай. Слухайте далі мої загадки.

1. Сам у коморі, а його чуб надворі. (Буряк.)

2. Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк.)

3. Хоч цукровим мене звуть -
Коли дощики ідуть,
Не розмокну від дощу —
Я чудовий для борщу! (Буряк.)

Буряк

Бурячок я червоненький,
І смачний, і солоденький.
Мене варять і печуть,
І до борщику кладуть.
З мене роблять і салати,
Бо зі мною — стіл багатий.
Маю я ще й вітаміни.
Є буряк — і все відмінно!

1 ведучий

Буряк — городня рослина з товстим солодким коренем. А знайшла йому використання людина більше чотирьох тисяч років тому. З незапам’ятних часів у Закавказзі, Малій Азії, Індії, у Середземномор’ї, на європейському узбережжі Атлантичного океану зустрічалися людям рослини з гарними листками, галузистим квітконосним стеблом і розвиненим коренеплодом. Люди виполювали його спочатку з ланів пшениці, як бур’ян, але один землероб попробував на смак листя, воно було смачним, а корінь виявився ще смачнішим, солодкуватим і соковитим. З того часу люди почали докладати зусиль до того, щоб виростити буряк з найсолодшими і смачними коренями.          Селекціонери вивели буряки столові, кормові і цукрові.

З червоного буряка роблять сік, квас, його використовують як лікувальний засіб для зниження тиску, для кращого перетравлення їжі.

2 ведучий

Говорили всі багато, то й пора вже поспівати.

Діти виконують пісню на вибір

урожай. Продовжуємо відгадувати загадки.

1. Розкололась тісна хатка на дві половинки, і посипались в долоньку намистинки-дробинки. (Квасоля.)

2. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля.)

Квасоля

Я — квасоля кольорова
І поживна, і чудова.
Ще й смачна я і корисна,
Тому мене й люблять, звісно.
І бажають споживати
Всі: і хлопчики, й дівчата.
Бо й жири є у квасолі,
Вуглеводів є доволі,
Ще — білок і каротин,
Вітамін, і не один:
C і B є вітаміни.
Тож скуштуйте неодмінно
Мене в борщиках, супах,
У салатах, в пиріжках,
Як гарнір іще до м’яса
Та саму поїжте часом!

1 ведучий

Квасоля     — однорічна бобова рослина з тонким і в’юнким стеблом та овальним насінням різного кольору, що міститься у стручках. Квасолі є аж понад двісті видів. Її батьківщина — субтропічні країни Америки, Азії, Африки. Квасоля - дуже цінний продукт, має білка 20—30 %, вуглеводів 50—60 %, жирів до 3,6 %. Містить каротин, вітаміни C і B.

урожай. А це про який овоч?

1. Візьмеш в руки — оранжева, гладенька,
А покладеш у рот — тверда і солоденька. (Морква.)

2. Вся красуня у коморі, лиш коса її надворі. (Морква.)

3. Поховалися у грядки червоненькі чобітки. (Морква.)

Морква

Я — морквиця солоденька
І смачна я, і тверденька.
Ще й корисна, вітамінна,
І у страві — незамінна.
Бур’яном була колись,
А тепер ось, подивись!
60 аж видів є —
Щось у кожного своє.
Овоч я — культура гарна
І повсюди популярна!
Лікувальний в мене сік...
Той, хто пити його звик,
Матиме чудовий зір —
Ти попробуй — перевір!

2 ведучий

Морква — овочева культура, яку вирощують на всій земній кулі. Її сьогодні є понад 60 видів на всіх континентах, а колись вона росла бур’яном на берегах Середземномор’я, в Австралії, в Африці та в Америці. Морква містить цінні вітаміни B₁, B₂, B₆, PP, C, E, K, каротин, солі заліза, а тому  є цінним харчовим продуктом. Її сік дуже корисний, у ньому -  25 % каротину. Сік моркви  використовується як лікувальний засіб.

1 ведучий

А пора уже погратись, між собою позмагатись.
Швидше хто — який наш гість — морквину солодку з’їсть?

Трьом дітям дають 3 морквини однакового розміру. Хто швидше з’їсть — отримує приз.

Урожай. Є ще в мене такі загадки!

1. Що у нашому городі стає першим у пригоді?
Виростає щодоби, як у лісі ті гриби. (Огірки.)

2. Наші поросятка виросли на грядках,

до сонечка бочечком, а хвостики гачечком.

Вони весь час ховаються від нас. (Огірки.)

3. Що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті?

Нікого не возять, лише солі просять. (Огірки.)

Огірок

Я — огірочок молоденький,
Зелений, добрий і тугенький.
І пахну дуже смачно я,
Так само — вся моя сім’я!
Я ще й корисний дуже-дуже,
А ти скуштуй мене, мій друже!
Бо я смачний і дуже цінний,
В мені є цукор й вітаміни.
І мінеральні солі теж,
Корисний я й смачний без меж.
Мене і солять, й маринують,
На зиму завжди консервують.

2 ведучий

Огірок — однорічна трав’яниста рослина з родини гарбузових. Походить з Індії, але тепер огірки вирощують всюди, у теплицях і у відкритому ґрунті. Це дуже цінний харчовий продукт. У плодах є цукор, мінеральні солі, вітаміни B, C. Вживають у їжу свіжими, сирими, у салатах, з іншими овочами й окремо. А також солять, маринують, консервують.

Гра-естафета. Хто швидше ложкою перенесе огірочки з однієї мисочки в другу на відстані 10 кроків. (2 команди по 5 учасників.)

Урожай. Які ви молодці! Слухайте ще загадки.

1. Виросло ген при доріжці
Гарне сонечко на ніжці.
В нім чорнесенькі зернини,
Що корисні для людини. (Соняшник.)

Соняшник

Я — квітка сонечка ясна,
Прекрасна і чарівна.
Мене всі сіють, як весна,
Бо я рослина дивна.
Гарненька квіточка моя,
На сонечко подібна.
Висока виростаю я
І людям всім потрібна.
Насіннячко моє смачне,
Олійку роблять з нього.
Тому і люблять всі мене,
А що хіба такого?
Виготовляють дріжджі й спирт,
Ще лаки і пластмаси,
Смачну макуху для тварин
І добриво ще часом.

1 ведучий

Соняшник потрапив він у Європу  з Америки у 1510 році. І спочатку його садили в квітниках, як гарну квітку, бо про його інші властивості ще не знали. Тільки згодои люди відкрили соняшник як чудодійну рослину, з якої можна одержати олію.

Квіти соняха — це чудовий медонос, дуже цінний і корисний та лікувальний з соняха мед. З його насіння виробляють олію, яка використовується для харчування людей, і є цінним харчовим продуктом, олію використовують і в медицині; макуха — це концентрований корм для тварин, а от першосортна макуха йде на виготовлення халви; з лузги насіння роблять етиловий спирт, кормові дріжджі та фурфурол, який застосовується у виробництві лаків та пластмас. Ще соняшникове лушпиння йде на виготовлення будівельних плит; з кошиків соняшника роблять пектин, який використовується в кондитерській промисловості. Попіл із стебел — це чудове фосфорно-калійне добриво. Ось який цінний і необхідний соняшник для людини.

Урожай  А ось вам народні загадки.

1. Не кінь і не віл, а прив’язаний. (Гарбуз.)

2. Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Гарбуз.)

3. Повна хата горобців, а нікуди вилетіти. (Гарбуз.)

Гарбуз

Я росту такий великий — не підняти чоловіку.
В мене маса непроста — кілограмів аж до ста.
Дуже гарним я буваю, завжди людям помагаю,
То відром служу для них, дітям для насіння й втіх.
То я бутель, то барило, в темноті — нічне світило.
Кулінари мене знають й дуже-дуже поважають.
Каші, пудинги, бісквіти і котлетки люблять діти.

2 ведучий

 У казці, пам’ятаєте? Фея для Попелюшки зробила з гарбуза карету. А в житті гарбуз людям стає відром для води, барилом, бутлем для вина, діжкою для солоних огірків, бо вони смачніші, ніж у дерев’яній діжці.

Гарбузове насіння люблять всі, бо воно корисне, смачне і має лікувальні властивості. Та й сам гарбуз використовується для дієтичного харчування людини. А ще це дуже цінний корм для тварин. Родом гарбуз із Південної Америки, але тому що він такий потрібний, то поширився по всій Землі і став незамінним і цінним харчовим продуктом.

1 ведучий

Ой, а де ж ті силачі завзяті, щоб власну силу показати,
Виходьте, будемо змагатись та з гарбузами потягатись.

Гра. Хто більше разів підніме одного гарбуза. Викликають учнів по одному, а всі рахують. (Гарбуз беруть невеликого розміру.)

урожай.

Овочі про себе розповіли багато,

Треба нам і міру знати.

На ярмарку продають не тільки овочі, а й фрукти. Он і яблука, і груші. А ще он горщиками торгують, бо їх з давніх часів роблять гончарі в Україні. Тож ідіть, люди, і купуйте, що кому треба. А ви, овочі, стрибайте знову в кошики, хай вас купують, бо тепер всі знають, які ви корисні. 

Діти підходять до прилавка, а продавці знову закликають купувати їхній товар. Покупці купують, торгуються, розбирають весь товар і розходяться. Товар ховають у визначеному місці, щоб не заважав.

1ведучий  

Ось і скінчився гучний ярмарок. Все продано-розпродано, а що не продалось — подароване, бо є всього доволі, хай усі будуть ситі і здорові, хай усі живуть у достатку і в радості.

 2ведучий

Чи так воно було, чи ні, хтозна... Але нам так хотілося розповісти про Осінь, бо ця чарівна пора на казку схожа. І все в ній є: достаток, дивовижна і неповторна краса, що надихає людей на творчість.

ведучий 1

Осене, красунечко, осене чарівна,
Ти вдяглася в золото, наче та царівна.
Всі ми закохалися у пейзажі-диво.
Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво!
                          Всюди барви осені теплі і чудові,
                          I ліси приваблюють різнокольорові.
                        А в повітрі пахощі із полів і саду,
                        Все з городів зібрано, складено до ладу
У льохах, у засіках, в хаті й на печі.
На столах у кожного пишні калачі.
Тож спасибі, осене, за дари чудові.
Будемо ми з хлібом всі ситі і здорові.

Ведучий 2

Затужило за сонечком небо,
Потьмяніли усі кольори.
Ой, не треба дощити, не треба,
Хай ще сонце сміється згори.
                   Хай тепло нам дарує і ласку,
                   Й диво-фарби усіх кольорів.
                   Прошепоче осінню нам казку
                   В пишних кронах могутніх дубів.
Хай заграють цимбали й валторни
В жовтих кленах, в берізках, в гаю.
Осінь, осінь... Така неповторна
І чарівна у ріднім краю.

Дійові особи :

1 Ведучий

2 Ведучий

1 Кумонька

2 Кумонька

Олена

Марійка

1 Продавець

2 Продавець

3 Продавець

4 Продавець

5 Продавець

Пан Урожай

Капуста

Картопля

Буряк

Квасоля

Морква

Огірок

Соняшник

Гарбуз

СЦЕНАРІЙ СВЯТА МИКОЛАЯ - 2013

Ведуча 1 :

 Що нині за днина,

 Що нині за свято,

 Що сюди зібралось

 Так гостей багато?

 Знаю, що за днина,

 Знаю, що за свято.

 То прийшли Вкраїні

 І нам честь віддати.

 Всім нам честь віддати,

 Бога привітати,

 Про святого Миколая

 У цей день згадати.

Ведуча 2:

Накінець-то, діти милі,

 Ви діждались тої хвилі,

 Що з небесного престола

 Зійде Пресвятий Микола.

 Темна нічка за шибками,

 Сніг біленький мерехтить,

 Небеса блистять зірками,

 Десь дзвіночок гомонить.

 Миколай вже поспішає,

 А з ним ангели малі,

 В кожну хату він загляне,

 Бо дарунків хочуть всі.

А іще таке буває,

 Що услід за Миколаєм

 З пекла антипко втече,

 Всім неробам, пустунам,

 Злодіям і брехунам

 Він вилами погрожує

 Та ще й пеклом лякає.

1-й Ангел

 Грудень-місяць наступає,

 То й зимі пора вже буть.

 Зима холоди гукає: -

Запрягай вітрів у путь!

2-й Ангел

 Вітри швидко підхопили

 Хмару з снігом, холоди,

 Над землею пролетіли

 Сніг припав, нема води.

1 Дитина

 На віконечках - малюнки,

 Скоро свято Миколая

 Принесе діткам дарунки

Разом з ангелами з раю.

2 Дитина

 В небі Янголи працюють,

 Щоб зраділи всі малята,

 І святому віз лаштують,

 Бо чекає кожна хата.

1 Ангел

 Я роблю смачні цукерки,

 Шоколадом покриваю,

 У яскраву обгортку

Їх старанно загортаю.

2 Ангел

 Райські яблука збираю.

 Стиглі, дуже соковиті,

Їх у кошики складаю

 Поласують добрі діти.

1 Ангел

 Пензлі в фарби обмокаю

 Іграшки я розмалюю.

 Передам їх Миколаю,

 Нехай дітям подарує.

1 Дитина:

Он, дивіться, покотилась

В небі зіронька ясна,

Десь за лісом зупинилась.

Що то значить? Хто вона?

2 Дитина:

От якби до нас вона

В гості завітала,

Миколая привела

І обдарувала.

Діти  (разом):

Святий Миколаю, тебе ми благаєм!

Обдаруй нас теплотою,

Ласкою і добротою,

Щастя дай нашому роду,

І країні, і народу.

1-й Ангел:

А листа ви написали

До янголів із небес?

1  Дитина:

Так, і вже його послали.

2-й Ангел:

Дочекайтеся чудес!

1 Ангел :

 Ніч розкрила чорні крила,

 Землю в темряву сповила.

 2 Ангел:

 Сніг засипав всі дороги,

 І поля, і перелоги.

 1 Ангел :

 Ані сліду не видати,

 Ні стежиночки до хати.

 2 Ангел:

 Як же Миколай святий

 Знайде стежку до дітей?

 Вітер (вбігає з метлою):

 Не турбуйтесь, слуги Божі!

 Вітер радо вам поможе.

 Гляньте, ось мітлу я маю,

 Всі шляхи позамітаю,

 Брами всі повідчиняю

 Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангели присвічують).

 Ведуча 1:

 О, спасибі, Вітре-брате!

 Гарно вмієш замітати.

 Може б, ти ще допоміг,

 Щоб світити місяць міг?

 В темну ніч їзда тривожна,

 Заблудити легко можна....

 Вітер:

 Добре! Я під небо злину,

 Сіру плаху з нього скину.

 Вийде місяць з-поза хмар,

 Ясний витягне ліхтар,

 І усі шляхи осяє

 Пресвятому Миколаю!

Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.

 Ведуча 2:

 Гляньте, місяць в небі світить!

 1 Ангел:

 Вже чекають чемні діти

 На святого Миколая.

 2 Ангел:

 Ми йому назустріч йдем.  

 В кожну хату заведем.

Виконується танець Ангелів і дітей.

Всі виходять, з протилежного боку входить Чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи.

 Чортик:

 Ой, холодна тут зима –

 В пеклі ж холоду нема,

 Вибиравсь я, наче вліті!

 В пеклі – жар, зима – на світі.

 Я без шапки, без кожуха,

 Відмерзають хвіст і вуха.

 От біда! Чи довго ждати,

 Поки всунусь десь до хати,

 Де живуть погані діти,

 Треба ж кості розігріти!

Під звуки музики пританцьовує та співає:

 Ух, ух, ух, ух, ух....

 Замерзає в мене дух!

 Не поможе тут і плач –

 Грійся, чортику, та й скач!

 (перестає танцювати)

 Трохи розігрівсь.... Та цить!

 Чути здаля сніг скрипить!

 Хтось надходить. На хвилинку

 Заховаюсь за ялинку.

 (Чортик ховається).

Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка:

 Чом, Тарасе, не видати

 Ні одного агеляти,

 Ні дзвіночків не чувати!

 Може, Миколай Святий

 Не прибуде до дітей?

 Тарасик:

 Неможливо це, сестричко!

 Ще хвилинку невеличку

 Терпеливо ми заждім.

 Миколай Святий в наш дім

 Вірю, скоро завітає,

 Він про нас всю правду знає.

 Ми ж усі учились пильно,

 Не вели себе свавільно,

 І чужого научались,

 Та й свого не відцурались.

1 Ангел:

(непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе)

 Добрі діти, гарні діти!

 Як же ними не радіти?

 Чортик:

 (вихиляється з-за ялинки)

 Не мої це друзі-діти!

 Ні, не маю чим радіти!

 Яринка:

 Ми до Господа молились,

 Щоб багато дав нам сили,

 Щоб багато дав охоти

 Перешкоди всі збороти

 І колись такими стати,

 Як хотіли б тато й мати,

 Як хотіла б вся родина

 Й наша рідна Україна!

 1 Ангел:

 Добрі діти, гарні діти,

 України пишні квіти!

 Чортик:

 Не мої це друзі, бачу –

 З горя мало не заплачу.

 Тарасик: (прислухається)

 Сестро, чуєш?

 Яринка:

 Це дзвіночки!

 Тарасик:

 Ангеляток голосочки!

 Яринка:

 Чуєшь, брате?

 „Ту-ру-ру!”

 Здаля чути дивну гру...

 Тарасик:

 Ангелята, видно, грають,

 Як Святого проводжають.

         Звучить музика. Входять 2  Зірочки , розкидають серпантин, за ними Ангели.

Діти і  Ангели  під музику проходять залою і виходять.

Залишаються Зірочки, вони вішають  на ялинку маленькі зірочки.

 Входить Чортик:.

Чортик:

Скрізь тепер хороші діти.

Де ж мені різки подіти?

 1 Зірочка:

Одну собі забери,

Інші дай таким, як ти.

2 Зірочка :  

А ще краще -  поспішай,

Звідси скоро утікай!

Чортик:

Так , Зірки ви  препогані,

Не вводіть  мене в оману,

Досить сяйво розсипати

Та у справі заважати.

Ви  Святому Миколаю

Сяйвом дуже помагаєте:

Снігом притрушу тебе й тебе,

Зразу сяйво пропаде.

Чортик виконує злодійський танок.

Після танцю Чортик надягає на Зірочок  білі  хустки. Чортик виходить, а Зірочки  тихесенько плачуть.

 Входять дівчатка.

1 -а дівчинка: Що за плач? А може, сниться?

2-а дівчинка: Дивись, дівчатка  маленькі.

Дівчата скидають хустки  із Зірочок.

 1 Зірочка:

Ми не дівчатка маленькі,

Ми -  Зірочки ясненькі.

2 Зірочка

Ми на свято Миколая

Йому завжди помагаєм,

Зірочки (разом) :

Бо сідаєм  на хатки,

Де є добрі діточки.

Виконується танок Зірочок з ліхтариками (або з гірляндою).

Чортик:

 Даремно я сюди пригнався,

 Замерз, ще й нежиті набрався. (Чхає)

 Брів снігами без кожуха,

 Відморозив ніс і вуха.

 Друзів тут моїх нема –

 Все пропало.... все дарма!...

Ще й Зірки ці знову світять,

Не дають спокою дітям.

(Звертається до Зірочок)

Гей, малі, мене зігрійте,

Сяйво навколо розсійте!

 1 Зірочка:

Ми тебе не будем слухать,

Відморожуй ніс і вуха!

2 Зірочка

Миколая ми чекаєм,

Лиш йому допомагаєм!

Чути завивання вітру, виходить вітер..

 Вітер:

 Хто ти будеш?

 Чортик:

 Друг я твій!

 Перемерз я – розігрій!

 Вітер:

 О, чортів я розумію!

 Зараз я й тебе зогрію...

(Вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає)

Звучить пісня. Чути стук у двері.

Входять Святий Миколай,  Ангели та діти.

 Миколай:

Мир і щастя вашій хаті,

Щоб були ви всі багаті,

Щоб біда вас обминала,

Тільки радість звеселяла.

Ведуча 1:

Мир і вам, гості славні та поважні.

Миколай:

Ось і наші помічниці.

Куди ж пропали ви, світлиці?

 Зірочки (разом) :

Ой, дідусю, ми не винні,

Це не наша в  цім провина.

Миколай:

Ви не винні , знаю, знаю,

Чортик цю провину має.

Ти ж нам, Янголе, скажи,

В свою книгу зазирни,

Чи знак нам вірний подали,

Куди слід було прийшли?

1-й Ангел:.

Знак вам правильний подали.

Миколай:

Діти тут, я бачу, милі,

І привітні, і гостинні.

Буде їм за це дарунок.

Ведуча 2:

Дуже раді ми дарам.

Але чим віддячить вам?

Миколай:

Ваша щедрість, доброта,

Теплі, лагідні серця —

Це подяка є для мене

Найжаданіша, напевно.

 Та не час відпочивати,

Бо чекають ще багато

Українських діток чемних.

Тож турбуюсь недаремно.

 2-й Ангел:

В нас вже часу небагато,

Треба трішки поспішати.

Зірочки, вперед котіться,

Де потрібно, засвітіться!

Зірочки (разом) :

Здоровенькі ви бувайте

І про нас не забувайте!

 Миколай :

Я б вже йшов,

Та люблю дуже

Слухать вірші щирі й гожі

Від вкраїнських діточок,

Що цвітуть неначе рожі.

Діти читають вірші.

І

Нічка тиха, таємнича,

 Повна дива і чудес.

 До дітвори прийде в гості

 Довгожданий гість з небес.

 Буде радість, буде втіха,

 Бо ж усякий пам’ятай:

 За дітей цієї ночі

 Не забуде Миколай!

ІІ

 У ніч грудневу місяць світить,

 Чарівні мрії, сни.

 Тихо всюди, сплять всі діти.

 Вже заснули всі.

 Біля ліжка ангел Божий,

 Хоронитель ангел жде.

 Він тихенько вчинить двері

 І дарунки покладе.

ІІІ

Від хати і до хати,

 Снігами через ліс,                                                                                     

 Спішить, спішить завзято

 Старенький сивий дід.

 Коли святий Микола

 З небес на землю йде,

 То кожний дім і школа,

 Мов вулик бджіл гуде.

ІV

 Коли замерзла річка,

 І став біленький гай,

 Зійшов у темну нічку

 На землю Миколай.

 Миколай Святий у шапці

 І у теплім кожушку,

 Принесе усім гостинці

 У чарівному мішку.

                     Коли Зимонька приходить,                Чудотворця Миколая,

Земля примерзає,                                 Доброго  святого,

До діточок йде у гості                         Всякий щиро поважає,

Свято Миколая.                                   Молиться до нього.

Чи то втрата, чи образа,                     День святого Миколая –

Чи важка дорога,                                Довгожданне свято.

Ми з надією одразу                            З радістю його чекають

Просим допомоги.                             Більш за всіх малята.

                            Нині святий Миколай

                            В український піде край.

                            Всім, хто чемний був весь час,

                            Він даруночки роздасть.

                  Дорогий наш, любий Отче,

Щедрий Отче Миколаю!

Товариство наше хоче

По вкраїнському звичаю

Принести Тобі подяку

За твою опіку всяку

Ти ніколи не забув

Української дитини,

І до нас сюди прибув

Для веселої гостини.

Дівчинка : Святий Миколаю,

                   Прийди до нас з раю,

                   Принеси нам дари

                   Кожному до пари.

                   Цукерки смачненькі,

                   Булочки пухкенькі,

                   Книжечок багато

                   Читати у свято.

Миколай :

 От настав прощатись час,

 Залишаю вже я вас.

 Будьте добрі й завжди щирі,

 Живіть в злагоді і мирі.

 Мамі й татку помагайте,

 Менших себе не чіпайте.

 Вчителям у поміч будьте,

 І мене ви не забудьте.

 Швидко мчиться часу лік,

 Знов прийду я через рік

 На велике, світле свято.

 З Миколаєм вас, малята!

Всі йдуть, діти залишаються, махають ручками їм услід.

Ведуча 1:

А тепер ми заспіваймо,

Миколая звеличаймо.

Колядка «Ой, хто, хто Миколая любить»